Вівторок, 15.07.2025, 10:31Вітаю Вас Гість

Портал смт.Оржів

Головна » 2009 » Листопад » 14 » Човни знайдені біля селища Оржів.
00:10
Човни знайдені біля селища Оржів.

Всього біля Оржева було знайдено три човни. Процитуємо І.К. Свєшнікова з його безцінної книги "Битва під Берестечком" (Львів. 1992, ст. 148-150). Радянський примитивний правопис збережено, все як в книзі:

"Слід також згадати про знахідку розвідкою автора біля с. Оржєва Рівненського району Рівненської області козацької чайки, хоч її зв'язок з Берестецькою битвою не може бути беззаперечно доведений. Цей човен був вимитий водою в лівому березі р. Горинь весною 1966 р. в урочищі Обарівщина у віддалі близько 1 км. вище вздовж течії від впадіння в р. Горинь р. Устя. Згадане урочище являє собою низовину між обома річками. З заходу воно межує з підвищенням, на якому розташоване с. Оржів, з півдня і південного заходу – з с. Грабів і підвищенням відомим під назвою Козаччина біля хутора Гаї Городоцкої сільради Ровенського району. Ніс човна глибоко заходив у берег річки і залягав на глибині близько 4 м від сьогоднішньої поверхні грунту під шаром наносного піску, в якому чітко простежувались окремі його прошарки. Човен лежав похило, його ніс залягав значно вище ніж корма, яка знаходилась на дні річки на глибині близько 2х метрів від поверхні води. На основі умов залягання човна можна зробити висновок, що він в давнину був витягнутий носом на берег і засипаний піском який відкладала вода під час повенів. Розвідкою автора було проведено обкопування човна, і звільнення його корми від намулу, після чого човен, що під землею розпався на 5 частин, було витягнуто за допомогою підйомного крана та вантажної автомашини й перевезено в Львівський музей народної архітектури та побуту. Через рік працівники Рівненського краєзнавчого музею в цьому ж місці добули ще два подібні, також фрагментовані, човни, що зберігаються у Рівненському музеї.
Знайдений в Оржеві човен має коритоподібну форму. Він видовбаний з суцільного дуба. Ніс, що заходив у береги Горині, зберігся погано, корма у вологому грунті на дні річки збереглась добре; вона рівно зрізана. Довжина збереженої частини човна – 13 м, максимальна ширина 2,6 м, товщина бортів – 3 см, товщина дна 7 см. В середині човен був скріплений дев'ятьма поперечними шпангоутами з квадратних в розрізі соснових брусків 5х5 та 10х10 см завтовшки. Вони були прикріплені до бортів і днища сосновими кілками, забитими в круглі отвори, просвердлені у шпангоутах, бортах і днищі човна. Біля носа шпангоут був прикріплений чотирма, біля корми – п'ятьма, інші семи кілками. Днище човна пласке, боки опуклі. Між третім і четвертим шпангоутами, рахуючи від носа, вбиті два залізні чотирикутні в розрізі цвяхи з вузькими прямокутними голівками, аналогічні цвяхам виявленим розкопками козацької переправи на місці Берестецької битви. За словами місцевих жителів, в час знайдення човна вздовж його лівого борта була прибита довга соснова дошка близько 5 см завтовшки (рис. 21).
Човен з с. Оржева великий, важкий і незручний у маневруванні на річці. Він не міг бути ні мисливським ні рибальським човном. Це - військовий транспортний корабель, що вміщав 30-40 чоловік, і більше надавався до плавання на великих ріках з широким плесом або на морі, ніж на Горині. І якщо таким кораблем можна було плисти по Дніпру, Прип'яті, та у нижній течії Горині до впадіння у неї р. Устя, то вище по течії Горині він уже став непридатним, що мабуть, було причиною залишання цих човнів поблизу сьогоднішнього с. Оржева. Морські човни запорізьких козаків згадуються у документах XVI – XVII ст. Польський королівський уряд в 1617 – 1631 рр. неодноразово висилав спеціальні військові загони на Запорізьку Січ для знищення там козацьких мореходних човнів [Грушевський М., 1914, с.93, 178, 446]. Козацьким човнам типу "чайка" та "дуб" присвятив свою наукову розвідку В.Г. Фоменко [Фоменко В.Г., 1966, с. 108 і наст.].
За своїм типом і особливостями конструкції човен з Оржева відповідає козацьким човнам, знайденим Д. Яворницьким у Дніпрі в районі с. Покровського і детально ним описаним. Вони також плоскодонні й скріплені всередині шпангоутами, але на відміну від нашого екземпляра виготовлені в нижній частині з дубових, а у верхній – ялинових дощок [Эварницкий Д.И., 1892, т. 1, с. 462]. Однак, в документах XVII - XVIII ст. козацькі човни часто згадують під назвою моноксилів (однодревок), що вказує на їх виготовлення з суцільної колоди [Мавродин В., 1955, с. 172]. В.Г. Фоменко, посилаючись на А Головизіна [Головизин А., 1885, декабрь, с. 148], підкреслює, що козаки ще у першій половині XVIII ст. робили човни з одного дерева, а російське командування під час боїв під Очаковим вирішило збудувати 500 легких човнів на зразок запорізьких, але на відміну від них, зроблених з дощок [Фоменко В.Г., 1966, с. 108]. На підставі документів XVIII ст. В.Г. Фоменко повідомляє, що козацький дуб вміщав 30-50 озброєних козаків [Фоменко В.Г., 1966, с. 108]. Д. Яворницький пише, що запорожці користувались річковими і морськими човнами. Перші вміщали не більше 10 чоловік, другі -50-70 козаків, 4-6 легких гарматок типу фальконетів та запаси пороху і харчів [Яворницкий Д., 1988, № 11, с. 99]. Човен з Оржева міг вмістити 30-40 чоловік. За матеріалом з якого були виготовлені козацькі чайки їх називали "липа", "верба", "дуб". До останнього типу належить і наш екземпляр.
Деяким доказом зв'язку оржівської знахідки з перебуванням в цих околицях козаків може бути народна традиція, яка зберегла за сусіднім урочищем назву Козаччина. Знахідку козацького дуба на західній Волині можна, мабуть, пов'язати з подіями Визвольної війни 1648-1654 рр. – походом козацьких військ через Волинь на захід в 1648 р., коли в околицях Рівного і Дубна діяли загони Максима Кривоноса, або з подіями 1651 р. Війська Б. Хмельницького під Берестечко йшли через Поділля і, очевидно, на Волинське полісся не заходили. Але під час облоги табору під Берестечком кілька козацьких полків, які не брали участі у битві, поспішали на відсіч обложеним. Паволоцький полк на Поділлі був розбитий втікаючими з під Берестечка кримськими татарами і до Волині не дійшов, а Канівський полк Семена Савича, згідно з його розповіддю у Посольському приказі в Москві, зустрів втікачів з Берестецького табору за 10 миль від нього і далі не пішов [ВУР, с. 136]. Ми не знаємо звідки і яким шляхом підходив Канівський полк до Берестечка, але не можна виключати, що його частина просувалась водним шляхом вверх по Дніпру, Прип'яті і Горині, тобто до Оржева, що знаходився у віддалі 80 км. (близько 10 миль) від Берестечка."

Категорія: Історія | Переглядів: 2256 | Додав: Admin_Orzhiv | Рейтинг: 0.0/0
 

1 Goryn  
0
"Цей човен був вимитий водою в лівому березі р. Горинь весною 1966 р. в урочищі Обарівщина у віддалі близько 1 км. вище вздовж течії від впадіння в р. Горинь р. Устя."

Це ближче до села Рубче ніж до Оржева.

"вздовж його лівого борта була прибита довга соснова дошка близько 5 см завтовшки (рис. 21)".
А де рис. 21 ??? sad smile

"І якщо таким кораблем можна було плисти по Дніпру, Прип'яті, та у нижній течії Горині до впадіння у неї р. Устя, то вище по течії Горині він уже став непридатним"
"......не можна виключати, що його частина просувалась водним шляхом вверх по Дніпру, Прип'яті і Горині, тобто до Оржева, що знаходився у віддалі 80 км. (близько 10 миль) від Берестечка."

Виявляється Оржів був "Кінцевою станцією"для човнів козаків що йшли на Берестечко.


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Категорії розділу
Новини [10]
Історія [1]
Школи [1]
Селищна рада [4]
Бізнес [2]
Медицина [1]
Спорт [4]
Культура [0]
Політика [0]
Дозвілля [5]
Транспорт [2]
Надзвичайні події [6]
Барахолка [3]
Оголошення [2]
Запитання селищному голові [1]
Наше опитування
Де Ви в Оржеві здійснюєте покупки?
Всього відповідей: 247
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2009  »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Друзі сайту
*******Чудесний ОРЖІВ********